Рекомендації педагогам з особистісно-орієнтованого підходу до учнів, які мають вади особистісного розвитку та акцентуації характеру.

1. Невпевненості -  розвивати в дитини адекватні її можливостям рівень домагання і підвищувати самооцінку. Необхідно викликати в дитині почуття симпатії до самої себе, гордості і самоповаги на основі об’єктивного знання своїх достоїнств і недоліків. Виховувати сміливість ризикувати, бути самою собою без побоювання «втратити обличчя», бажання прагнути до успіху і самоствердження в усіх починаннях.
2. Естетичної нечутливості - звертати увагу на красу довкілля, речей і людей, які оточують їх, урівноважують прагматичну орієнтацію морально-естетичними цінностями. Формувати критерії прекрасного – потворного, трагічного – комічного, піднесеного – низького, підтримувати бажання творити за законами краси; розвивати творчу уяву дітей, інтуїцію.
3. Агресивності - діти повинні переконатися, що їх люблять, а окремі вчинки - псують враження про них, до того ж не приносять полегшення дитині. Тактовно і послідовно навчайте дитину самоконтролю, внутрішній зібраності і витриманості. Перенести активність агресивної дитини в конструктивне русло допоможе вивчення її зацікавленості і схильностей. Поступове ускладнення завдань, що вимагають рішучості і сміливості, енергійності реакцій дозволить відволікти дитину від дріб’язкового «з’ясування стосунків»  переорієнтувати на організацію спільної діяльності, успіх якої залежить від уміння співпрацювати з іншими.
4. Імпульсивності - особливо відзначайте кожну успішну спробу стриматися, не піддатися спокусі, ситуативному бажанню. Хваліть за виявлене (навіть мінімальне) терпіння, висловлюйте надію, що дитина може, якщо захоче, справитися із собою,  якщо не буде поспішати, а розмірковуватиме і правильно вирішуватиме, як їй діяти.
5. Екстернальності – таких дітей слід частіше ставити в ситуацію, коли від їх самостійного вибору залежить подальший розвиток подій; заохочувати ініціативу, пов’язану з ризиком; зміцнювати довіру до себе і почуття самоповаги; хвалити за проявлену рішучість, послідовність, виявлені при розв’язанні певної проблеми; показувати  зв’язок результатів діяльності від усіх ланок вольового процесу: бажання – наміру – планування дії – її виконання – оцінки наслідків; закріплювати успіх у відповідальному здійсненні вчинків з моральною мотивацією (зробити щось для когось, поступившись власними інтересами).
6. Тривожності - потрібно постійно підбадьорювати таких дітей, заохочувати, висловлювати впевненість в їх успіхах, можливостях. Щоб подолати скутість треба допомогти дитині розслабитися, знімати напруження за допомогою рухливих ігор, спортивних вправ. Допоможе інсценізація етюдів на виявлення сміливості, рішучості, що вимагає від дитини психоемоційного ототожнення з персонажем.
7. Гіпертимного типу акцентуації характеру - включення учня в цікаву і доступну для нього діяльність, краще – із відтінком лідерства: фізорг, член учнівського самоврядування, лаборант-помічник в роботі з оргтехнікою – з огляду на його інтелектуальні здібності, схильності й інше. Для адекватного розвитку характеру гіпертима небажані як умови бездоглядності, так і жорсткий контроль, проти якого вони зазвичай виявляють бурхливий протест. Такі учні чуйні на доброзичливе, поважне ставлення з боку педагога.
8. Демонстративного - для зміни поведінки  корисні систематичні індивідуальні бесіди з ним щодо формування  розуміння того, що найбільш надійним, стійким засобом притягнення уваги до себе оточуючих, поваги і турботи з їхнього боку, є корисна для інших діяльність. Серед якої: різноманітні класні й загально шкільні заходи - драматичний гурток, виставки, конкурси, олімпіади тощо, в межах яких демонстративні підлітки отримують можливість дійсно блискуче проявлятися, використовуючи свої, часто неабиякі, здібності.
9. 9. Лабільного - для покращення стосунків педагог має уникати його покарання, діяти винятково добротою і ласкою. При виборі та опануванні профільного навчання такі підлітки мають надавати перевагу шкільним колективам і класним керівникам з рисами уважних, доброзичливих, толерантних особистостей.
10. 10. Інтровертованого - риси інтравертованості можуть посилитися, якщо такого підлітка намагаються виховувати на основі надмірного контролю, опіки і покарань.
11. Циклоїдного - у період підйому циклоїдним підліткам властиві риси гіпертимного типу, а потім наступає період спаду настрою, різко знижується контактність, підліток стає небагатослівним, песимістичним, сумним, може на декілька днів впасти у депресію. Для них обов’язковим є дотримання режиму навчальної праці, добре організований сон, налагоджений відпочинок.
12. Збудливого - слід використовувати підкреслено доброзичливий тон, також необхідно вести постійне спостереження за їх поведінкою на уроках, перервах і в позаурочній діяльності. Педагог має бути постійно готовий до захисту від тиранії збудливого підлітка, до своєчасного попередження і стримування його деспотизму (адже на шляху до влади у колективі він може вдаватися до морального приниження однокласників). Як засіб покращення поведінки збудливих підлітків може бути застосована апеляція до їх свідомості, аналіз і оцінка в процесі індивідуальної бесіди,  яка має завершуватися усним, а іноді і письмовим компромісним договором.

Правильне, грамотне і охайне виконання письмових завдань привчає учня до систематичної праці, формує повгу до неї, звичку до чистоти, охайності та порядку.

У 2 - 4 класах для навчальних класних і домашніх завдань учні ведуть по два зошити (12 аркушів).

У письмовій роботі з мови, математики треба зазначати дату виконання роботи, яка це робота (класна чи домашня), вид завдання (вправа, диктант, твір, переказ, задача тощо).

Наприклад:

Дату, назву роботи та її вид (вправа, словниковий диктант тощо) учні записують, починаючи з 2 класу початкової школи. У 4 класі дату виконання роботи з мов записують словами, з математики - на розсуд вчителя.

Під час виконання письмової роботи учні повинні дотримуватися абзаців.

Необхідно стежити, щоб учні дотримувалися однакових інтервалів між словами, дописували кожен рядок від початку до кінця, орієнтуючись на правила переносу, не виходячи за межі рядка.

Якщо потрібно виправити помилку, учень має закреслити неправильно написану літеру чи цифру навскіс (справа наліво) і замість неї зверху написати потрібну літеру чи цифру. Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення чи приклад у ході виконання роботи, то те, що підлягає заміні, слід закреслити тонкою горизонтальною лінією, а не брати в дужки, оскільки дужки є пунктуаційним знаком, і далі записати правильно.

Виправлення (закреслення та поновлення) написаного робити ручкою, а не олівцем.

У 3 класі на уроках української (російської) та іноземних мов протягом усього І семестру учні продовжують писать в зошитах у дві горизонтальні лінії з контрольними похилами. У ІІ семестрі краще підготовлені учні поступово переходять на письмо в зошитах в одну лінію. Повний перехід усьго класу на письмо в одну лінію може бути закінчений наприкінці 3 класу або в І семестрі 4 класу. Висота малих літер становить близько 4мм.

Записи на новій сторінці зошита учні починають робити з першого рядка.

Початок запису тексту і його заголовок виконують на одній сторінці. Якщо залишаються вільні рядки на сторінці, то їх використовують для виконання інших завдань на розсуд вчителя.

Між кінцевим рядком тексту однієї письмової роботи і початком наступної слід пропускати два робочі рядки.

Навчальні вправи чи інші письмові завдання з математики учні виконують у зошитах у клітинку.

Запис математичних завдань слід розпочинати у другій повній клітинці зверху та другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита.

Між записами дати, назви роботи та її виду у зошитах з математики пропускають одну клітинку.

Між кінцевим рядком завдання однієї письмової роботи і початком наступної в зошитах з математики слід пропускати чотири клітинки.

Цифри і літери пишуть у клітинці зошита похило. Кожну цифру, знак і літеру записують в окремій клітинці.

У 1-4 класах пропонується писати цифри висотою в одну клітинку, у 1-2 класах писати малі літери висотою в одну клітинку, а в 3-4 класах - 2/3 клітинки. Великі літери в усіх класах пишуть заввишки в півтори клітинки.

Запис дати і виду роботи розміщують посередині робочого рядка.

Математичні вирази (приклади) розміщують у два стовпчики. Відстань між ними 4 клітинки.

Після чисел найменування пишуть скорочено:

без крапки: 2мм, 3см, 4дм, 5м; 7г, 6кг, 9ц, 10т; 12сек, 13хв, 14год;

крапка ставиться після скороченого найменування грошової одиниці: 72грн., 20к..

Одиниці швидкості скорочено записують так: 60м/сек (або 60м за 1сек), 12км/год (або 12км за 1год).

Після закінчення навчання грамоти вводиться короткий запис відповіді задачі, наприклад: 5 кг цукру; 40 відер води.

Повну відповідь рекомендується записувати, починаючи з 3 класу. Повну відповідь слід будувати за загальними правилами побудови речень.